Василю Стусу
Найболючиший це поет.
Зойками злетів
Душ відлітаючих, Слів обпікаючих,
Думки нестримної лет.
Мороку світочем,
Владою міченим,
Голодом мореним,
Ніколи не скореним,
Мучений катами,
Межею не зляканим,
Словом, як зброєю,
Вождів знепокоєно.
Від Бога поет,
Сам зустрів свою смерть.
Свидетельство о публикации №116122210308