А ночi, якi ночi!
Мої всі пророчі.
Усипані зорями,
Думами прзорими.
Мене клихали мами словами.
Осінній вітер
Посилав привіти.
Дощем полоскали,
Що падав лікуючим, Мене хвилюючим.
Водою живили,
Освячену небом.
Було все як треба.
Казку ліси говорили,
Де батьки мої жили. Хутір звався
Великим Лісом,
В квітах купався.
А які узлісся?
Водились зайці і лиси.
Дуби -- до піднебесся!
Батьківщиною все це зоветься.
Свидетельство о публикации №116122111111