Я бачив Світ в тумані, мов
Безумним смутком оповитий.
З шмаття туману хибно зшитий,
Що мов луна… від злих розмов.
Я бачив Світ, що розридався
Дощами мокрими на рани,
Що постарів, та знаєш, рано.
Йому у очі я вдивлявся.
Я бачив Світ… і очі,… де
У дивнім смутку візерунку
Облуда… вищого гатунку .
Не бачив Світ чомусь мене.
Я бачив Світ, де лиш обмани,
Де дивний осуд нами править
Де вже ніхто… ніщо… не славить.
Де правлять лиш одні тумани.
Де дивні дерева схилялись,
Каміння, з буркотіням, суне.
І де життя, то лиш парсуна,
Що намальоване зосталось
Я бачив Свiт
© Copyright: Александр Бирзула, 2016
Свидетельство о публикации №116122005213
Свидетельство о публикации №116122005213
Рецензии