Тиха ніч стогувала тумани,
Стомлений вітер ранок будив,
Край неба прокидався світанок,
Приспані зорі місяць накрив.
Ми з тобою не зцілена рана,
Хоч як би красиво не говорив,
Вже ні місяць, ні зорі, ранок,
Не повернуть нам тих відчуттів.
До схід сонця стелився туман,
Моложаями вітер качався,
Скошених трав приємний дурман
Тобою мені озивався.
Осінніх трав сріблястий шовк
Сіяв росою ранком раннім,
Той запах, що від неї йшов,
Тобі одній був притаманний.
Тиха нiч стогувала тумани
© Copyright: Михаил Генсёр, 2016
Свидетельство о публикации №116121900551
Свидетельство о публикации №116121900551
Рецензии
Да, есть мне, Васе, к чему стремиться. Молодец!
Вася Вулканчиков 19.12.2016 23:46 • Заявить о нарушении
Вася Вулканчиков 19.12.2016 23:46 • Заявить о нарушении