Я дивлюсь у сумнії очі,
Ті що навіть світу не бачили.
Вони плачуть кожної ночі,
Їх у день посміхатись змусили.
Їхній погляд у пам*яті міцно
Закріпився и це назавжди.
Посміхаються так механічно
І чекають віж тебе вражди.
Це тому, що про них не дбають,
В цій сім*ї давно зайві вони.
Місяцями із ними не грають,
А лиш кажуть, що "ви не такі".
Не такі, як нам потрібно,
Не такі , як та чи той.
Та дитя ніщо не винно,
Не робіть із нього ізгой.
Не лишайте свою дитину
У скрутні для неї часи.
Не давайте їй плакать в хустину,
Хай щасливою буде завжди.
10.12.16
Сум в очах
© Copyright: Юлия Телешевская, 2016
Свидетельство о публикации №116121900354
Свидетельство о публикации №116121900354
Рецензии