Сум в очах

Я дивлюсь у сумнії очі,
Ті що навіть світу не бачили.
Вони плачуть кожної ночі,
Їх у день посміхатись змусили.

Їхній погляд у пам*яті міцно
Закріпився и це назавжди.
Посміхаються так механічно
І чекають віж тебе вражди.

Це тому, що про них не дбають,
В цій сім*ї давно зайві вони.
Місяцями із ними не грають,
А лиш кажуть, що "ви не такі".

Не такі, як нам потрібно,
Не такі , як та чи той.
Та дитя ніщо не винно,
Не робіть із нього ізгой.

Не лишайте свою дитину
У скрутні для неї часи.
Не давайте їй плакать в хустину,
Хай щасливою буде завжди.

10.12.16


Рецензии

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →