Зараз я вірю, що тебе кохаю,
Сама собі нарешті не брешу.
Нема мені пробачення я знаю,
Без почуттів казала, що люблю.
Але не думай, що з тобою грала,
Не розуміла зовсім,що роблю.
Сказати правду м*яко ,як не знала.
Пробач мені, тебе молю.
Ти можеш вдарити чи злитись,
Але благаю не мовчи!
Будь-хто так може помилитись,
Скоріше вже хоч щось кажи!
Ну добре , ще продовжу поки.
Я хочу, щоб удвох були,
Серцебиття неспинне доки,
З тобою разом ми жили.
В твоїх обіймах просинатись хочу,
Від поцілунків засинати.
Я бачу,як тобі шепочу:
"Ще 5 хвилинок подрімати".
Я хочу готувать вечерю,
Нехай и сил уже не маю.
Домашній вогник збережу,
Тому що я тебе люблю.
Скажи, що теж кохаеш сильно
Та що давно чекав цих слів.
Скажи "люблю тебе" повільно,
Для мене це пташиний спів.
07.12.16
Пташине признання
© Copyright: Юлия Телешевская, 2016
Свидетельство о публикации №116121900299
Свидетельство о публикации №116121900299
Рецензии