Тарас Шевченко В неволе трудно... только воли
(перевод Владимира Туленко)
В неволе трудно… только воли,
Узнать нам всем не довелось,
Но кое-как в стране жилось, —
Хоть на чужом, но всё же поле…
Теперь же злой вот этой доли,
Как бога, ждать мне довелось.
Всё всматриваюсь, поджидаю,
Свой глупый разум проклинаю,
Что дал себя мне обдурить.
И в луже волю утопить.
И стынет сердце, если вспомню,
Не в Украине ведь схоронят,
Не в Украине буду жить,
Людей и господа любить.
*****
Тарас Шевченко «В неволі тяжко, хоча й волі...»
В неволі тяжко, хоча й волі,
Сказать по правді, не було.
Та все-таки якось жилось.
Хоть на чужому, та на полі…
Тепер же злої тії долі,
Як бога, ждати довелось.
І жду її, і виглядаю,
Дурний свій розум проклинаю,
Що дався дурням одурить,
В калюжі волю утопить.
Холоне серце, як згадаю,
Що не в Украйні поховають,
Що не в Украйні буду жить,
Людей і господа любить.
Свидетельство о публикации №116121808668