Люблю, коли душа цілує душу
І творить щастя з доброти,
Спрагою уста цілющі сушить
І дарить сьози самоти.
Як я тебе люблю. Якби ти знав?
І як жила я всі минулі роки?
За дружину мене інший взяв,
А кожен день я чула твої кроки.
Навіщо заміж вийти поспішила?
Я весь час запитую себе.
Якби ти знав, як я весь вік тужила
І виглядала одного лиш тебе?
Якби ти знав, яка то була мука
Не від тебе народжувать дітей?...
Ночами голос твій у серце стукав.
І рвався тихо стогін із грудей.
Люблю
© Copyright: Михаил Генсёр, 2016
Свидетельство о публикации №116121806383
Свидетельство о публикации №116121806383
Рецензии