В селі - не люди,
В селі раби живуть.
Чи те ще буде,
Якщо в петлю женуть.
Всіх їх приватизували.
Разом з усім реманентом.
- На виживання, сказали,
Політикани з парламенту.
Вони всі мародери,
Життя мучителі.
Всі шкури вже здерли,
Оті небожителі.
А село живе, виживається.
Дітей народжує, старається.
Але ви їх бійтеся.
Бо терпець - ввірветься.
І біда вам буде.
Бо село - не люди,
А - геогрофія.
Не залишається
Навіть біографії.
Зникають люди, поле і ліс,
Навіть внучок,той, що підріс,
Дивується:
- І куди все дівається?
Дайте відповідь.
Тут не має політики.
Зникають роки.
Ми - не пророки.
Селяни обачливі,
Запасають завбачливо,
А ви, мільярдери,
Скільки б шкур ви не здерли,
З собою не заберете,
З ганьбою - помрете.
В селi - не люди
© Copyright: Михаил Генсёр, 2016
Свидетельство о публикации №116121805949
Свидетельство о публикации №116121805949
Рецензии