Мало добрих слів говорив,
Просто, з тобою жив.
Ти усе те терпіла,
Не просто зі мною жила.
Мене, напевно, любила.
З тобою жив,
А про іншу писав.
- Не добрий ти.
Твій голос казав.
Не ображався, мовчав.
Тобі все на світі прощав.
Так все життя жили,
Ми не просто дружили.
Двоє дітей з тобою нажили,
Троє внуків уже підростають,
Про наше життя мало знають.
Була найкраща бабуся,
Я мовчки зараз молюся.
Дякую за прожите життя,
Все-таки була ти моя.
Все ти знала.
Про те не казала.
Просила:
- Після мене хоч рік почекай.
Навіть після смерті любила...
Пройшло уже два...
Мало добрих слiв говорив
© Copyright: Михаил Генсёр, 2016
Свидетельство о публикации №116121805589
Свидетельство о публикации №116121805589
Рецензии