Можна не любити... І жити, і жити...
Мати дітей, онуків і ... небо.
-Я тебе буду більше, ніж любити,
Всього життя ти є моя потреба.
Почути несподівано під занавіс років,
Щоб з підсвідомості іти назустріч
Тому, що ти забути вже хотів,
Не змігши долі дати відсіч.
У кожного в душі горить своя свіча.
Буває, доля ту свічу загасить.
Коли чекаєш, то надіятись хоча б
На зустріч треба повсякчасно.
Можна не любити
© Copyright: Михаил Генсёр, 2016
Свидетельство о публикации №116121706379
Свидетельство о публикации №116121706379
Рецензии