Минулий рік рівняє тридцяти
Прожитих років.
Я вже й забув як цвіла ти
За циж стороків.
Не було надій і сподівань,
Все доля розгубила.
Ти віддавала серцю дань,
Душа терпіла.
О, не розпитуй. Не тривож минуле.
Сьогоднішнім живу.
Весь вік тебе люблю, мій незабулий.
О, не тривож, прошу.
Але, якщо захочеш, розкажу,
Якщо захочеш...
Бувало, ступить хотіла за межу...
Чи хто наврочив?
О, ні. О, ні. Не воруши отого болю.
Все ув очах твоїх.
Ти не забула про свою недолю,
Усім наперекір.
Тепер ти здобула солодку волю,
Тож не губи надій.
Своїм молитвам дякуй, й Богу,
До мене він привів.
Ми збережім у серці радість,
І спрагу утолім.
Хай нас ніколи не зустріне старість,
Хоч як би хто хотів.
* * *
Минулий рiк
© Copyright: Михаил Генсёр, 2016
Свидетельство о публикации №116121704385
Свидетельство о публикации №116121704385
Рецензии