Бува, що чорт введе в оману,
Аж раки в мулi засвистять.
I жаба цицькою поманить,
I мертвi бджоли загудять...
I ти. принижений до болi
Незнанним новим почуттям,
До новоi звикаеш ролi,
Що ти - лайно, а винен сам...
Коли вiдчуєш, що в макiтрi
Остання думка зацвiлась,
Бо в дверях тих, де сонця свiтло
Тобi сказали:"Хлопче,зась!" -
Поринь без огляду в роботу!
Забудь про щастя терези.
Не скигли, що життя - скорбота...
Бувають й гiршїї часи!
Хай монотонна буде праця...
Хоч за подяку...за грошi..
Проплине час i доля-цяця
Знайде вiдраду для душi!
Ti днi закiнчаться злиденнi
Коли вiдчуєш смак мети.
Всi фарби змiняться буденнi
I знов себе вiдродиш ти!
Не той час
© Copyright: Пётр Тютюнник, 2016
Свидетельство о публикации №116121703809
Свидетельство о публикации №116121703809
Рецензии