Рідна моя земле, ненька Україна,
Край ти мій зелений, ти така - єдина.
Край мій неосяжний і ліси, і море,
Повноводні ріки і степи, і гори.
Огортає небо золотистий колос
І дзвенить над полем жайворонка голос.
У твоїй коморі срібло є і злато.
Твоя хата, ненько, сонячна й багата.
Проживають люди - молоді і сиві,
Добрі, працьовиті, сильні і красиві.
Дай їм боже розум, наділи терпінням
Жити без розору під твоїм склепінням.
Хай панує щастя й злагода в оселі
Тай зростають діти щирі і веселі.
Світять ясні зорі, вигравають звуки.
Тож дамо друг другу щиросердно руки.
Візьмемо ми, браття, в наші сильні руки
Нашу світлу долю і степи, і луки.
Та і поглянемо на веселий край.
Хай нам світить, браття, сонячний розмай.
Пiсня про Украiну
© Copyright: Евгений Рослик, 2016
Свидетельство о публикации №116121711281
Свидетельство о публикации №116121711281
Рецензии