Ось білий птах,
А ось і сонце біля нього.
А там, подалі,
Там тиша і нема нікого.
Там тільки стежка...
То є та стежка золота.
По ній дівчина йде,
Сама ота краса.
І як зірнеш на неї,
Ото й засліпить очі.
Здатна на все,
Тільки коли того захоче.
То та дівчина,
То є саме ото кохання.
Що губить серце,
І надихає на страждання.
Навколо квіти запашні,
І соловей співає.
Та де знайти це місце,
Ніхто так і не знає.
Воно існує...
Це те, що серцем ти співаєш.
Це є душа твоя,
Це все, що відчуваєш.
Это и есть душа
© Copyright: Рязанцев Антон, 2016
Свидетельство о публикации №116121608505
Свидетельство о публикации №116121608505
Рецензии