Молитва

Прийде, змірюся я з роками
Свого шаленого буття.
Діди, я стану поміж Вами,
Й своє сповідую життя.

Без каяття немає віри,
А без кохання гине світ.
Аби ж Господь мені довірив
Якийсь надлишок сивих літ.

Якби ще й дав здорові ноги,
Та й шлях незнаний освітив.
Пройшов би босоніж дороги,
Серед ланів, серед садів.

Серед квітучої країни,
Що краща за травневий цвіт.
Покласти гілочку калини
Туди, де з ляхом бився дід.

Туди, де був старенький хутір.
До того швидкого Дінця.
У те дитяче, незабутнє,
Що все палало без кінця.

І ще хоч раз прийти до тата,
Вклонитись низько, до колін.
Та у старій дідівський хаті,
Хоч би ще раз почути - Син!

А потім можна вже й до храму.
Сказати - Вибач, я грішив.
Та попросити щоб ту рану
Господь всемилістю зцілив.

Хоча б ще раз знайти кохання
Щоб мати ту безсонню ніч,
Де кожний дотик мов востаннє,
А щастя тільки віч-на-віч...

Хоча б ще раз...

15.12.16


Рецензии
Чудовий вірш! Я в захопленні! Виправте, будь ласка, "востаннє" пишеться разом. З повагою Наталія.

Наталья Светлая 7   22.12.2016 17:57     Заявить о нарушении
І задоволенням виправлю! Щиро дякую за відгук та за пораду! Разом таки ж зробимо цей світ кращим!)))

Александр Владимирович Кошелев   22.12.2016 18:40   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.