Я б хотiв сьогоднi

Я б хотів сьогодні,
У цей день холодний,
Серце твоє поглядом зігріть.
Ти поглянь грайливо,
Із-під вій тремтливих,
І сльозу свою зупинить зумій.

Я жила тобою,
Але не з тобою,
Ти мене не зможеш зрозуміть.
Мені знов шістнадцять,
Наші дні на пальцях,
Я сьогодні можу полічить.

Скільки літ минуло,
Але не забула,
Нерішуче добрих я твоїх очей.
Скільки не доспала,
Вже ніхто не знає,
Не забуть ніколи темних тих ночей.

Про все не розкажеш,
Серцю не накажеш,
Думкою з тобою я живу.
Мила та розмова,
Слів твоїх чудових,
що не кажеш, я тобі дарю.

Пізно ми зустрілись,
Але появилась,
Хоч мала надія вже на те,
Що тебе позичу,
Біль свою одвічну,
Не сьогодні, хоч на один день.

Я живу і мрію,
Що не вмре надія,
Скажеш ті слова, що я тобі кажу.
Це все буде звісно,
Сказане запізно,
Може тебе вдруге я цим воскрешу.

Я пишу про тебе,
Згадую про себе,
І були помилки, наші не мої.
Були молодії,
В нас слова тремтіли,
Коли серця схвильовано жили.

Молодість минула,
Досвіду набула,
Але серцю сумно й дотепер.
І ніхто не знає,
Що й коли вертає,
Хто в чиїй душі, не знаючи, живе.

Будем ми з тобою,
Нашою зимою,
(легко тремтячою рукою)
Сторінки пожовклії гортать.
Згадувать минуле,
Нами призабуле,
І сльозу свою таємно витирать.
* * *