МОЄ ПОЛЕ
Кажуть, життя – поле,
Що не розорати,
Не минути долі,
Біди не приспати.
Орю своє поле,
Чорне та з бідою,
Засіваю щедро
Дрібною сльозою.
Проклинаю долю,
Сам себе караю,
Щодня, щохвилини
Своє серце краю.
Все життя силкуюсь
Лишенько приспати,
Та родила, мабуть,
Нещасливим мати.
Життя моє – поле,
Чорне та з бідою.
Де знайду я поле
З правдою святою?
Мое поле
© Copyright: Анатолий Грес 3, 2016
Свидетельство о публикации №116121504482
Свидетельство о публикации №116121504482
Рецензии