ЗОРЯ МОЯ ВЖЕ ВПАЛА
Зоря моя вже впала
З небосхилу,
І юний місяць
Передчасно згас,
Вже сніжно-білі
Лебедині крила
Несуть мене
У Всесвіті до вас.
До тих, хто дав
Колись душі горіння,
Водив малим
По росяних стежках,
По тій землі,
Що в позолоть осінню
Квітує мій
До предків світлий шлях.
Притулок той
Я називаю раєм,
В нім не знайти
Ні смерті, ні життя.
Останній мій
Світанок догорає,
Останній день
Пливе у Небуття.
Моя звезда уже упала
© Copyright: Анатолий Грес 3, 2016
Свидетельство о публикации №116121405450
Свидетельство о публикации №116121405450
Рецензии