Годы мои

   ЛІТА   МОЇ

Літа мої, мої літа
На сиві скроні впали,
Закарбувались на вустах,
Піснями заспівали.

Літа, літа... Важкі літа!
До ніг лягли травою,
Розпорошились по світах,
Згорнулися в сувої.

Літа мої, легкі літа
До ніг туманом впали.
До стертих ніг, що по світах
Стежини торували.

Літа мої, дзвінкі літа!
Як спалахи заграви!
Їдкий над вами дим вита,
Шумлять над вами трави.

Літа мої, терпкі літа
Зозулею кували.
Чому вас доленька-біда
Як діток не приспала?!

В гарячім серденьку літа 
Співали ковилою.
Чому ж тепер, мої літа,
Вкриваєтесь імлою?!


Рецензии