„ПРАВЕДНИКАМ”
Ні, я не впав, хоч ви того й бажали.
Зігнув мене тягар десятиліть.
Ні, дух мій лиходії не зламали,
Хоч намагались це не раз зробить.
Для них я був то жебраком, то богом.
Та ось доживсь, що став майже ніким.
Хай і крута у старості дорога,
Я не впаду на урвищах стрімких.
Радіть вам рано: я не на колінах,
А ледь зігнувсь під тягарем років.
Душі не вбила „доброта” зміїна,
Не засмітила Доброти ріки.
Тож пам'ятайте, „праведники” й винні:
Навіть коли я назавжди піду,
Лежатиму спокійно в домовині,
Бо тільки перед Богом упаду.
Праведникам
© Copyright: Анатолий Грес 3, 2016
Свидетельство о публикации №116121303962
Свидетельство о публикации №116121303962
Рецензии