Вчора було літечко,
А сьогодні – осінь.
То чия ж то старість
Стала на порозі?
У лахміття вбралась,
Скалиться беззубо...
Ой чия ж то старість
Так радіє скупо?
Стала та й сміється,
Ломиться до хати:
Не проспати старість,
Кляту – не приспати.
На порозі стала,
Стукає у душу...
А я тую старість
Шанувати мушу.
Вчера было лето
© Copyright: Анатолий Грес 3, 2016
Свидетельство о публикации №116121303821
Свидетельство о публикации №116121303821
Рецензии