Цей вірш написався завдяки чудовим поезіям Катерини Жебровської, за що моя їй подяка!
То дощ, то сніг, то літо, то зима –
Усе в симетрії в живій природі…
Чому ж сьогодні я іду сама,
Крадусь в любов, як той невмілий злодій?
Десь трісне гілка. Чи на серці лід
Сколовся, як бува від перегріву.
Шукать весну. Знайти під снігом слід,
За слідом і себе знайти – щасливу.
Зима і літо, і сніги з дощем –
Усе минає. Все воно циклічне.
Лишається лише серцевий щем,
Бо є Любов. Вона єдина вічна.
То дощ, то снiг
© Copyright: Наталья Бидненко, 2016
Свидетельство о публикации №116121310122
Свидетельство о публикации №116121310122
Рецензии