Иван Франко Моя любовь

Иван Франко «МОЯ ЛЮБОВЬ»
(перевод Владимира Туленко)

Она прекрасна, блещет так
Святою, чистой красотою,
А на лице сияет знак
Любви, открытости, покоя.

Она прекрасна, хоть она
Несчастная, поскольку беды
Всё терпит, только боль одна
В той песне, что поётся где-то.

Её познав, не смог я жить,
Не полюбив её сердечно.
В себе всю праздность погасить,
Чтобы отдаться ей навечно?

А полюбив, уже ль я мог
Её божественным началом
Побрезговать, познав итог
Терпенья, горя до финала?

Перечит эта ли любовь
Святой любви, что есть основа:
Ко всем, что льют и пот и кровь,
Ко всем, кого гнетут оковы?

Не может тот, кто братьев всех
Не любит, как в семье единой.
До гробовой доски навек
Любить родную Украину!


*****

Іван ФРАНКО «МОЯ ЛЮБОВ»

Вона так гарна, сяє так
Святою, чистою красою,
І на лиці яріє знак
Любові, щирості, спокою.

Вона так гарна, а проте
Так нещаслива, стільки лиха
Знесла, що квилить лихо те
В її кождіській пісні стиха.

Її пізнавши,чи ж я міг
Не полюбить її сердечно,
Не відректися власних втіх,
Щоб їй віддатись доконечно?

А полюбивши, чи ж би міг
Я божую її подобу
Згубити з серця, мимо всіх
Терпінь і горя аж до гробу?

І чи ж перечить ся любов
Тій другій а святій любові
До всіх, що ллють свій піт і кров,
До всіх, котрих гнетуть окови?

Ні, хто не любитть всіх братів,
Як сонце боже, всіх зарівно,
Той щиро полюбить не вмів
Тебе, коханая Вкраїно!