Донi
Дивлюсь я на тебе - і бачу себе,
Таку ж невгамовну, таку ж вередунку.
Хоч поряд завжди, та, немов до небес,
Душа так і рветься до тебе в цілунку.
Дивлюсь в твої очі, а бачу свої
Глибокі, як море, і повні блакиті...
Ще будуть співать неодні солов'ї
Коханій тобі, єдиній у світі...
Плекаю надію і вірю у те:
Не будеш огорнута ти самотою.
І доля, як ймення твоє золоте,
Хай буде лише повсякчас золотою.
© Copyright: Инна Олийнык, 2016
Свидетельство о публикации №116121203688
Свидетельство о публикации №116121203688
Рецензии