Этой девочке тогда было 5 лет.
З мамою тихенько я додому йшла,
І над нами хмара чорна пропливла,
Вдарила об землю блискавка у гаю, ,
Від страху я схопилась за матінку свою:
«Мамо, мамо, мамо, я боюсь грози…» -
«Доню, ти ж слухняна, віруюча ти,
Бог тебе не вдарить, любить Він тебе,
То ж з тобою завжди поряд Він іде,
Ти грози не бійся, то Він знак всім дав,
Щоб ніхто ніколи тебе не ображав!»
Слава в Вишніх Богу! Я Його дитя,
Він мене як доню завжди захищав,
Не боюсь нічого, бо мій Бог – Отець,
І мене для слави сотворив Творець,
Гримне з неба голос, блискавка мигне -
То так захищає мій Отець мене!
Діточок не можна, люди, ображати,
Бо Господь вам може блискавку послати,
Бог слухняних любить, береже від зла,
Отака історія зі мною відбулась!
З мамою тихенько я додому йшла
© Copyright: Алла Лятавская, 2016
Свидетельство о публикации №116121202510
Свидетельство о публикации №116121202510
Рецензии
