Забути час, коли мовчав,
Коли німів перед тобою.
Коли навкруг не помічав,
Що я живу, та лиш журбою.
Тебе нема? Не так... ти є,
Але весь час ти десь далеко.
Про щось ти думаєш своє,
Та ті думки,...як ті лелеки.
Що відлітають в вирій, в час.
Крилом піднялися у небо,
А я,... тамуючи свій страх,
Молю до неба, що не треба.
Не треба вітру, най мовчать
Ті хмари в обрії із тьми.
Та твої думки хай летять,
Там, у думках,зустрілись ми.
Ти не впізнала, що робить,
Ти позабула мову мОю.
А я, вдивлюсь в тебе на мить,
Та посміхнусь... така вже доля.
Забути час коли мовчав,
Та знов німію,як завжди.
Тебе, я завше помічав.
Мене ж, не помічала ти.
Забути час
© Copyright: Александр Бирзула, 2016
Свидетельство о публикации №116121107402
Свидетельство о публикации №116121107402
Рецензии