ПІДКОВИ ЩАСТЯ
Підкови щастя ми шукаєм
То тут, то там – усе життя,
А істина проста витає:
Нема в минуле вороття.
Сам, не вагаючись, вважаю:
Підкови щастя гнуть в вогні.
Та й ворогам не побажаю
Того, що випало мені.
Війна, сирітство. Синій голод.
Загибель сина. Смерть душі.
Немилосердний всюди холод.
І жалять всі: свої й чужі.
Душа притулку й миру просить
В нестримнім вихорі подій.
Згубились десь в моїй дорозі
Підкови шастя золоті.
Подковы счастья
© Copyright: Анатолий Грес 3, 2016
Свидетельство о публикации №116121105896
Свидетельство о публикации №116121105896
Рецензии