Я учора на каві була. З поетом.
Він – із тих, із ким одлітають в вирій.
Я просила, і він прочитав сонети.
Про зелені очі. Сині. І сірі.
І коли він читав про очі дівочі,
Я, зізнаюсь, така смішна – розгубилась.
Бо відчула, що змінюють колір очі:
Про які читає – такі й світились...
Сині... Сірі... Зелені... І знову – сині...
Він про інших читав, а мені – приємно.
Добрий вірш – у кожної очі змінить.
Не буває кава з поетом даремна...
Я учора на кавi була. З поетом
© Copyright: Миклош Форма, 2016
Свидетельство о публикации №116121102331
Свидетельство о публикации №116121102331
Рецензии