Почалися денні безсоння,
А до них я іще не звик.
Замість місяця на підвіконня
Сонце жовтий кладе ярлик.
І немає різниці зовсім –
Ніч не сплю чи удень не сплю.
Це так само, як жовта осінь.
Осінь – вдень і вночі люблю.
Жовті – ручка і лист-пергамент.
В тому ж кріслі без сну сидиш.
І плоди – ті ж самі. Так само –
Ніч безсонна чи день, а – вірш...
Почалися деннi безсоння. Жовтий вiрш
© Copyright: Миклош Форма, 2016
Свидетельство о публикации №116121000975
Свидетельство о публикации №116121000975
Рецензии
Ні - ні! Це не тому, що рідна мова! А тому, що талановитий автор! Власник найніжнішої душі, здбіної до великого чаклування любов’ю!
Без роздумів ховаю Вас у вибрані, щоб знову і знову вертатися, та насолоджуватися Вашими творами…
Анна Стефани 2 13.12.2016 16:49 • Заявить о нарушении
Без роздумів ховаю Вас у вибрані, щоб знову і знову вертатися, та насолоджуватися Вашими творами…
Анна Стефани 2 13.12.2016 16:49 • Заявить о нарушении