Землі наші крізь віки
в височінь здіймають погляд.
Промінь Сонця золотий
знов окреслив світлий спогад.
Дощ іде неначе в осінь,
тільки вітру от нема -
Та в засніжені пустелі
обернуться ще лука.
Край яскравих помаранчів
на деревах у садках
І замріяних комашок
у заквітчаних лісах.
Там веселка грає влітку
і дзирчить прудкий струмок,
Ящірка приймає ванни
і полює їжачок.
11.01.2015
Землi нашi
© Copyright: Надежда Струлева, 2016
Свидетельство о публикации №116121008538
Свидетельство о публикации №116121008538
Рецензии