Марення моє блакитнооке,
Наче янгол із окрилених світів.
Десь подівся мій душевний спокій,
Розгорівся приязністю у житті.
Маю я натхнення повну скриню,
Маю різнобарв’я свіжих почуттів.
Марення моє, тобі відкрию
Все таємне, що незміряно хотів
Розказати піснею про сяйність
І про те, що ти найкраща між людей.
Я мов бачу всі сузір’я крайні,
Особливо ті, де нас кохання жде.
Марення моє, блакитнооке,
Скільки ж я на тебе у душі чекав…
Вовком вив щоденно одиноко,
І до холоду собачого звикав.
16:30, 10.12.2016 рік.
Зображення: http://brightwallpapers.com.ua/wallpapers/details/101942
Марення мое блакитнооке
© Copyright: Прокопенко Юрий, 2016
Свидетельство о публикации №116121007968
Свидетельство о публикации №116121007968
Рецензии
