Так бува, що нема кайданів.
Так буває, що немає ґрат.
І ні стін нема, ні парканів,
Та відсутня шаленість страт...
Але, все ж таки, відчуваєш
Наче щось вислизає геть...
Наче сам шмат себе відриваєш.
Наче все пішло шкереберть.
Ти роками йдеш і тікаєш.
І до часу цього не знайшов
Тінь свободи, якої не знаєш,
І що час ще її не прийшов.
Ти блукаєш в чужих лабіринтах,
Відкриваєш й ховаєш страх.
То збираєш себе по крихтах,
То тікаєш від чогось у снах.
А мереживна тінь свободи
Павутинням з'єднала ходи.
Чи знайдеш вихід ти з нагоди?
Чи обірвуться всі мости?
Т нь свободи
© Copyright: Анастасия Билоус, 2016
Свидетельство о публикации №116121001906
Свидетельство о публикации №116121001906
Рецензии