Звикла малеча до маминих ручок
Не хоче ходити, та все маму муча.
Воно вередує, само йти не хоче.
У нього червоні заплакані очі.
Ти маму, малече, не муч, не проси,
Бо мамі не сили тебе понести.
Бо ти вже велике і пішки ходи.
Закінчуй скоріше свої вереди.
По світу нехай від родимої хати
Тай ходять без втоми твої ноженята.
Самому ходити в житті починай
І стане близеньким тобі рідний край.
Ноженята
© Copyright: Евгений Рослик, 2016
Свидетельство о публикации №116121001773
Свидетельство о публикации №116121001773
Рецензии
