СЕ ЛЯ ВІ
Що чека нас на останок?..
Ти – берізка, я – вже пень.
Ти – мій росяний світанок.
Ну а я – спекотний день.
Ти – то віра. Я – зневір’я.
Та не в тім, напевне, річ.
Ти – ще світле надвечір’я,
Ну, а я – вже темна ніч.
Не чекаєш ти морозів
Ні зі мною, ні сама.
Ти – ще осінь! Щедра осінь!
Ну, а я – давно зима.
Не гризе нас чорна заздрість:
Сивина обох вінча.
Ти – моя болюча радість.
Я – твоя, мов мед, печаль.
Не забути незабутнє,
З стежки долі не звернуть,
Не догнати нам майбутнє,
І в минуле не вернуть.
Ти і я... То щастя й муки.
То – гріхи і каяття.
Ти – любов. А я – розлука.
Се ля ві. Таке життя.
Се ля ви
© Copyright: Анатолий Грес 3, 2016
Свидетельство о публикации №116120907598
Свидетельство о публикации №116120907598
Рецензии