Царевна-лебедь укр
Час перегортає року сторінки.
Грудень розсипає з неба пелюстки…
дивовижних квітів безупинний рух -
білих, ніби справжній лебединий пух.
Пух летить над містом в небі навмання.
Розганяє «грізні» зграї вороння.
Білим, білим пухом – казка снігова.
І Царівна-Лебідь в казці тій – жива!
Чобітки червоні та рожевий шарф,
та смарагдом – погляд в зоряних очах.
І нехай навколо снігом замело,
лебедина ніжність кличе під крило.
Лебедина ніжність, лебединий стан,
лебедина вірність з викликом рокам.
Щирих поцілунків смак горобини
й сяйва візерунків сніжних срібна мить.
Сяйво візерунків в склі і за вікном.
- Гей, Царівно-Лебідь! Де ж твій князь Гвідон?!
Зустрічав Царівну легінь на «коні».
Посмішка чарівна, тільки не мені…
Посмішка чарівна, хай і не мені.
Падав рівно-рівно поміж нами сніг…
щезла та Царівна. Грудень молодий
чобітків червоних замете сліди.
Чобітки червоні та рожевий шарф,
викрали Царівну прямо на очах.
Та немає в тому й крапельки жалю.
Ти – моя Царівна! Я – тебе люблю!
ВК ХерСон грудень 2016
Свидетельство о публикации №116120904100