Время собирать камни

      ЧАС   КАМІННЯ  ЗБИРАТИ

Проминають не дні – геть спливають роки,
А ми все не дамо собі ради,
Лиш каміння жбурляєм сусідам в боки,
Хоч прийде час каміння збирати.

Виглядаємо „манни” з сусідніх небес.
Власне поле лінимось орати.
Отакі у нас справи, загриз би їх пес,
„Демократи” такі й охлократи.

Як гребем, то під себе (в воді чи в багні),
Незугарні ні брать, ані дати.
Зле спимо: чи то ж вистачить гострих камінь,
Щоб сусідові в двір покидати.

Злим камінням – в криниці, камінням – в двори,
Навіть в душі безвинні – кидаєм.
Коли тоне хтось – раді, ще більш, як горить.
Тому й маємо все „те, що маєм”.

Чи в горил запитати, що ми за народ?
Бачим світ через золото й грати.
Не кидаймо камінням в сусідський город,
Бо прийде час каміння збирати.

Будьмо ж, браття, не кобри, а хоч би вужі,
Розрізняймо граніт від каратів.
Скам'янілі серця швиргонем із душі
Та й почнемо каміння збирати!