Тихо шепчеться вiтер в вербою
Перед шляхом в далекi свiти...
От i знову в розлуцi з тобою.
Мабуть... трiшечки журешся й ти...
Може хтось того смутку й не стое,
Але все ж таки гiрко й тобi
I на став сумувати з вербою
Вийдеш ти в незбагненнiй журбi
Знов у серцi тривогу розбудеш
По другому не зможеш ..й себе
Почувати людиною будеш...
Доки памьять у серцi живе.
Жаль того,що пропало не вмерши...
Вiтер долi все розпорошив...
Чи згадае тебе десь...той...перший,
Що у грудях вогонь запалив?
Розлука
© Copyright: Пётр Тютюнник, 2016
Свидетельство о публикации №116120903126
Свидетельство о публикации №116120903126
Рецензии