Я від тебе безкінечно божеволію,
І не знаю, як зарадити собі.
Цілий день перебуваю у неволі я,
Все зацькований невпинністю робіт.
Що навколо укривають хаотичністю,
Та мені одначе байдуже, бо знов
Сподіваюся навзаєм, вкотре щирістю
Хочу в серці ототожнити любов.
Намагаюся ловити чари в поглядах,
А натомість, крізь всесвітню далечінь.
Помандрую, ухопивши крихту золота
Божевілля, що розходиться мерщій.
11:17, 09.12.2016 рік.
Зображення: http://anchiktigra.livejournal.com/617774.html
Божеволiю вiд тебе
© Copyright: Прокопенко Юрий, 2016
Свидетельство о публикации №116120912114
Свидетельство о публикации №116120912114
Рецензии
