Все впереди

          ВСЕ   ПОПЕРЕДУ

Коли в сльозах і материнських муках
Приходиш в цей ошаленілий світ,
Коли не знаєш, що таке розлука,
Не знаєш, що то – кров людська і піт,
Коли свої найперші робиш кроки
І опираєшся на батькове плече,
Чи відаєш, які чекають роки?
Що все твоє попереду іще?

Якщо тобі облудством чи лукавством
Вдалося свій народ закабалить,
Якщо ти – сам собі  законодавство,
Й твоя душа за ближніх не болить,
Якщо у світі сієш ворожнечу,
І закривавленим розмахуєш мечем,
Ти сам від себе вже готуєш втечу.
Та все твоє  –  попереду іще.

Якщо роками гнив ти у в'язниці,
Де люди  –  звірі, вівці і воли,
Якщо ти не з гартованої криці
І в тебе силу й розум відняли,
Якщо крута веде тебе дорога,
А сонце волі боляче пече,
Не гнівайся на долю і на Бога,
І вір, твоє – попереду іще.

Коли у вічність двері відчинились,
І райські яблука очікують тебе,
І душу упокоїть Божа милість,
І станеш ти мандрівником Небес,
Коли у просторі Зорею запалаєш,
І Час назад для тебе потече,
Ти істину найвищу розпізнаєш:
Усе й тоді попереду іще.