Во поле широком
У широкім полі жито зацвіло.
У козака щастя, долі не було.
Невже народився, щоб загинути,
У квітучі роки світ покинути?!
Налетіли вітри. Жито полягло.
Привезли козака мертвого в село.
Жито ж моє, жито!.. Чом ти не шумиш?
Чому, мій соколе, сном безмежним спиш?
Ой, полягло жито... Впало до землі.
Як то тепер жити у пустім селі?!
Як до козаченька стежечку знайти?
Піднімайся, жито! З серця прорости!
Свидетельство о публикации №116120807574