Во поле широком

      У   ШИРОКІМ  ПОЛІ

У широкім полі жито зацвіло.
У козака щастя, долі не було.
Невже народився, щоб загинути,
У квітучі роки світ покинути?!

Налетіли вітри. Жито полягло.
Привезли козака мертвого в село.
Жито ж моє, жито!.. Чом ти не шумиш?
Чому, мій соколе, сном безмежним спиш?

Ой, полягло жито... Впало до землі.
Як то тепер жити у пустім селі?!
Як до козаченька стежечку знайти?
Піднімайся,  жито!  З  серця  прорости!


Рецензии