О, мила рiдна сторона

Чи відчували ви хоч раз,
Як пахнуть квіти й трави?
Як дихає земля після дощу?
Той ніжний аромат отави,
Що оп'яняє кожну жилочку твою!

О, мила рідна сторона!
Усі думки захоплені тобою!
Ось наша хата, край села.
Де вперше мене мати сповила,
І у життя з цього порогу провела.


Я пам'ятаю батька сильні руки,
Його лукавий погляд і веселу вдачу!
І матері моєї ласку й ніжність,
Що заміняла тисячу цілющих трав,
І ліків у придачу!

Бувало як накосять  сіна,
Закріплять його поміж двух тополь,
Ще й підіпре його драбина,
А нам, на сіно ковдру кинуть
Щоби не змерзла їх дитина!
Ото була щаслива мить!

Згасає тихо день,
Підкрадується нишком ніч!
Зливається земля із небесами.
І лише Всесвіт зірочками мерехтить,
Нам в очі заглядає і мовчить!

Скрізь тихо,тихо!
Наче  світ завмер!
Лиш пахотять духмяно трави,
І шепіт листя із дерев,
Доносить вітерець з дубрави!

Аж ось - летить метеорит,
Загадуємо ми свої бажання.
Та вже тяжіє сонна голова,
Й повіки закриваються поволі.
Зникає все - навіть тополі,
У сон із нами порина!
3.08. 2016 року.