Лина Костенко В днях прожитых печально и просто

Лина Костенко «В днях прожитых печально и просто …»
(перевод Владимир Туленко)

В днях прожитых печально и просто,
Было всё, будто девственный снег.
Темнооким чудесным гостем,
Ожидала, что  явишься мне.

Опоздал, появился нескоро.
Я потратила дни в тоске.
И для сердца в недобрую пору
Я призналась в любви. Не тебе!

Возносил меня кто-то к небу.
Я вдыхала небес аромат.
О тебе не мечтала, где б не был,
Чтобы тем не обидеть тебя.

А случится – останусь на месте,
Протяну свои руки без слов.
Словно жду, что появятся вести
Из неведомых ныне краёв.

Есть для сердца такая отрада:
Забывать поскорее зло.
Чем лелеять нам то, что не надо.
Ведь оно не спроста не пришло!


*****


Ліна Костенко «В дні, прожиті печально і просто…»

В дні, прожиті печально і просто,
Все було як незайманий сніг.
Темнооким чудесним гостем
Я чекала тебе з доріг.

Забарився, прийшов нескоро.
Марнувала я дні в жалю.
І в недобру для серця пору
Я сказала комусь: – Люблю.

Хтось підносив мене до неба,
Я вдихала його, голубе...
І не мріяла вже про тебе,
Щоби цим не образить тебе.

А буває – спинюсь на місці,
Простягаю руки без слів,
Ніби жду чудесної вісті
З невідомих нікому країв...

Є для серця така покута –
Забувати скоріше зло,
Аніж те, що мусило бути
І чого в житті не було.

#Ліна #Костенко