Три осени перевод на украинский

Три осени (Анна Ахматова, http://www.world-art.ru/lyric/lyric.php?id=3540)

Мне летние просто невнятны улыбки,   
И тайны в зиме не найду,   
Но я наблюдала почти без ошибки 
Три осени в каждом году.

И первая - праздничный беспорядок
Вчерашнему лету назло,
И листья летят, словно клочья тетрадок,   
И запах дымка так ладанно-сладок,
Все влажно, пестро и светло.

И первыми в танец вступают березы,   
Накинув сквозной убор,       
Стряхнув второпях мимолетные слезы 
На соседку через забор.       

Но эта бывает - чуть начата повесть.
Секунда, минута - и вот
Приходит вторая, бесстрастна, как совесть,
Мрачна, как воздушный налет.

И в волнах холодных его фимиама
Сокрыта высокая твердь,
Но ветер рванул, распахнулось - и прямо
Всем стало понятно: кончается драма,
И это не третья осень, а смерть.

Все кажутся сразу бледнее и старше,
Разграблен летний уют,
И труб золотых отдаленные марши
В пахучем тумане плывут...

1943

ТРИ ОСЕНІ (вільний переклад П.Голубкова)

Невиразні усмішки влітку чи взимку,
До їх таємниць хто не звик,
Той спостерігає завжди без помилки
Три осені аж кожен рік.

Найперша - святкове осіннє безладдя
Вчорашньому літу на зло,
Де листя летять, наче зошитів клапті,
І запах димку, наче ладан багаття,
Волого, строкато й світло.

І першими в танці берези ялозять,
Наскрізний вдягли сарафан,
Струсивши потай швидкоплинні ще сльози
Мерщій за сусідський паркан.

Буває й таке - розпочата ледь повість.
Секунда, хвилина - і вмить
Та, друга вже йде, безпристрасна, як совість,
Похмура, як вражий наліт.

Здаються відразу всі блідіше і старше,
І затишок йде у небуть,
І труб золотавих віддалені марші
В пахучім тумані пливуть...

І в хвилях холодних його фіміаму
Висока прихована твердь,
А вітер рвонув, відчинилося - й прямо
Всім вмить зрозуміло: кінчається драма,
Не третя це осінь, а смерть.


Рецензии
Моє Вам шанування, пане Петре!

На мою думку, як для одного вірша тут буде забагато порушень нормативних наголосів.
Читачі з чуттям української мови не оминуть того, що я завважила нижче.
В словах
«невиразні» наголос має впасти на А,
в «світло» — на І,
в «наскрізний — на А,
в «потай» — на О,
в «безпристрасна» — на И,
в «небуть» — на Е.
А ще зверніть увагу на джерело, з якого Ви забрали оригінал. Здається, дві останніх строфи треба поміняти місцями.

З повагою -

Любовь Цай   08.12.2016 17:41     Заявить о нарушении
Дякую за коментар! Можливо, чуття української мови у мене трохи "південно-східне", а академічного словника, на жаль, під рукою немає. Що стосується оригіналу, то це не до мене. На мій погляд, дві останніх строфи треба поміняти місцями саме в оригіналі. З повагою - П.Голубков

Петр Голубков   08.12.2016 18:14   Заявить о нарушении
Спробуйте відшукати в мережі "Словник наголосів української літературної мови" Миколи Погрібного. Це найавторитетніший знавець наголосів в українській мові.
Його легко стягнути. Не пошкодуєте.

Любовь Цай   08.12.2016 18:31   Заявить о нарушении
Дякую, спробую!

Петр Голубков   08.12.2016 18:55   Заявить о нарушении
«Що стосується оригіналу, то це не до мене. На мій погляд, дві останніх строфи треба поміняти місцями саме в оригіналі»

На жаль, такої поради Ахматовій Ви вже не дасте, але у виданні
А.Ахматова «Сочинения» в 2 т., М., «Художественная литература», 1987 (стор.213-214)
строфа зі словом «смерть» є останньою.
«Можливо, чуття української мови у мене трохи "південно-східне"»

У мене теж південно-східне. Отже, ми з Вами, виходить, земляки.

:-)
На все добре.

Любовь Цай   08.12.2016 20:26   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.