ВПАДЕШ КРАПЛИНОЮ РОСИ
Синочку!.. З Небом і Землею
Ти злився в ту жахливу мить,
Продовжив Пам'яті алею –
Красу не побоялись вбить.
То, може, десь на чистім лузі
Впадеш краплиною роси,
Чи проростеш для вірних друзів
Стеблом нектарної лози.
Чи білим птахом в піднебесся
Злетиш на крилоньках легких,
Чи на глухім озернім плесі
Спочинеш від підступних втіх.
Тисячоліттями безвинна
Душа вита серед живих
Краплинами роси в долинах,
Відлунням в горах снігових.
Упадешь каплей росы
© Copyright: Анатолий Грес 3, 2016
Свидетельство о публикации №116120708504
Свидетельство о публикации №116120708504
Рецензии