ЗИМА У СЕРЦІ
Чи то вітер всі хмари розвіяв,
Що таланить мені з усіма?
Он і степ ковилем половіє...
Та у серці моєму – зима.
В стиглім житі волошки синіють,
А снігів і в помині нема.
Та невидимі рани все ниють,
І у серці моєму – зима.
Доживаю, як Бог посилає.
Хоч співаю й сміюсь з усіма, –
Ні любов'ю, ні злом не палаю,
Бо у серці у мене – зима.
Так – останніми гинуть надії,
Та загиблих чекати дарма.
І сам Бог вже нічого не вдіє,
А тому – в серці вічна зима
Зима в сердце
© Copyright: Анатолий Грес 3, 2016
Свидетельство о публикации №116120705289
Свидетельство о публикации №116120705289
Рецензии