ЗІРКИ
Займаються зірки, як ніч приходить,
Чи біла ніч, чи непроглядна тьма.
Горять зірки не за велінням моди...
І – котяться, і гаснуть задарма.
І котяться, мов поклик вічних дзвонів,
Немов солодкий, з батьківщини, дим.
Палахкотять на золоті погонів
І на граніті – вічно молодим.
Спалахують і падають. Мов долі.
В палац – яскрава, в бідний дім – бліда.
Горять, мов символ вічності і волі.
А світло згаслої – невимовна біда.
Палахкотять і гаснуть, і не гріють
Світи далекі, символи сумні.
То як хвала чиїйсь сумнівній славі,
А то – як міст в давно минулі дні.
Нехай горять зірки над головами
І тих, хто прийде, й тих, хто вічно спить.
Хай зірка щастя буде завжди з вами,
З життям не згасне, як їй Бог велить.
Звезды
© Copyright: Анатолий Грес 3, 2016
Свидетельство о публикации №116120705193
Свидетельство о публикации №116120705193
Рецензии