Ти мені подобаєшся дуже,
Я від тебе в захваті давно.
Розгорнись на повну, моя душе,
Захопи в замріяний танок.
Хай навкіл хронічні заметілі,
Ще й північне сяйво самоти.
Вельми зимно, та сніги не втілять
Холод свій у пристрасний мотив.
Хвацько він мандрує виднокраєм,
Пролетить, мов вихор весняний.
Щось незвичне весело зіграє,
Обізветься вперто з вишини.
Чую знову радісні цимбали,
Що вплелися в золотаву мить.
Я, нарешті, вірю, що настали
Дні чудові, де любов сурмить.
Наче в дивну казку потрапляю,
Зваблений проміннячком твоїм.
Безумовно, серце марить раєм,
Кличе щиро в зоряні краї.
10:21, 07.12.2016 рік.
Зображення: http://narechena.at.ua
Ти менi подобаeшся дуже
© Copyright: Прокопенко Юрий, 2016
Свидетельство о публикации №116120711803
Свидетельство о публикации №116120711803
Рецензии