Минуле

    
Роки все більше віддаляють,
Нас від родини і села.
Думки минуле навівають,
Там доля іншою була.

В родині ми повиростали,
Тепло матусі гріло нас.
Пройшли роки - її не стало,
Осиротіли у той час.

Згадав про це невипадково,
З тих пір змінилося усе.
Минуле нагадало знову:
Дитинство, юність і про те,

Як буйно вишні розцвітали,
В гаю співали солов’ї,
В ліску, урвищі ми гуляли,
Де пахли трави весняні.

Туман над річкою ліниво,
Над очеретом пропливав,
Тоді в селі усе гуділо,
Коли косар косу клепав.

Хліба у полі визрівали,
І наливався колосок,
Красою квіти чарували,
Шумів водичкою струмок.

Повітря тепле надихало,
На сонці грілись пелюстки,
Усе нас влітку чарувало,
Згадав про це я залюбки.

І тільки спогади лишились,
Про все чудове, що було.
Лиш зігріває душу нині,
Про матір згадка і село.

Душа без спогадів черствіє,
До серця проситься журба,
Вона нам душу не зігріє,
Без материнського тепла.

Минулого свого не забуваю,
У згадках черпаю добро,
Воно роками надихає,
Про все, що у житті було.