Я палав, а древні солов’ї
Сміхом заливались над землею.
Диво: за відмовою твоєю
Почалася відданість її.
(Із збірки А.Гризуна „Космос”)
Жінка – це найбільше диво,
Що створило нам життя.
Як її нам об’єктивно
Оцінити до пуття?
То гаряча, то холодна,
То вогонь, то справжній лід.
То гадюка підколодна,
То солодша за бісквіт.
Лише вчора обіцяла
Разом слухать солов’я,
А сьогодні відказала:
– Вибачай, я не твоя!
Отакої! Що ж робити?
Вже не можу їсти, спати.
Не проблема – розлюбити…
Як тоді книжки писати?
Жiнка - це найбiльше диво
© Copyright: Бурчак Ворожбянский, 2016
Свидетельство о публикации №116120503855
Свидетельство о публикации №116120503855
Рецензии